У травні, коли розквітають яскраві квіти і дзвенить пташиний спів, теплий весняний вітер приносить до нас свято Останнього дзвоника.

Останній дзвоник – це чудова шкільна традиція, тепле родинне свято, яке не можна нічим замінити. Цього свята немає в жодному календарі. Воно буває лише раз у житті кожної людини, кожного з нас.

Але для деяких закінчення шкільного року пов'язано не тільки з радістю, але і з побоюванням, легким смутком, надіями … Для тих, хто цього року закінчує школу, останній дзвоник є відліком початку найбільшої зміни в житті. Вони начебто і не зовсім дорослі ще, але вже й не діти. Попереду ще море тривоги у вигляді випускних та вступних іспитів.

Аби розділити радість сьогоднішнього свята, пригадати хвилюючі миті з свого шкільного життя до нас на свято завітали гості: ветеран ВВВ Лукащук Іван Олександрович, методист районного відділу освіти Кривець Наталія Миколаївна та Павлюк Володимир Андрійович, який урочисто вручив дипломи та значки волонтера учням та вчителям школи.

У вітальному слові директор школи Сліворська Галина Михайлівна зауважила: „Випускники більше не стоятимуть біля дошки, не бігатимуть і не сперечатимуться на галасливих перервах. Останній дзвоник у школі – це водночас і перший дзвоник дорослого життя для кожного випускника”.

„Дорогі наші випускники! У вас сьогодні урочиста подія. Саме сьогодні останній дзвінок сповістить вам, що ваше дитинство скінчилося і починається доросле життя. Нехай буде багато щастя, кохання, посмішок, радощів. І зовсім трішки сліз, розчарувань. Нехай кожен з вас знайде себе у хорошій і потрібній справі, щоб можна було безбоязно дивитися у майбутнє” – з такими словами звернувся Лукащук Іван Олександрович до учнів Ізяславської ЗОШ. Також на святі Останнього дзвоника лунало багато гарних пісень, теплих слів вітань та щирих побажань…Нехай всі вони обов’язково збудуться!

Тож щасливої долі і щастя доволі, дорогі наші випускники!!!