Психологічно-інформаційний лекторій
10 РЕКОМЕНДАЦІЙ БАТЬКАМ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДИТИНИ У ПЕРІОД КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ
Ось кілька порад психолога, які допоможуть дитині найбільш ефективно впоратись з завданнями під час карантинних обмежень:
1. Освітній процес вимагає від здобувача освіти відповідного внутрішнього налаштування. Тому батьки повинні подбати про те, щоб нічого не відволікало дитину під час навчання. Особливо дитина початкових класів краще налаштується на навчання, якщо їй нагадати, що треба перевдягтися у більш відповідний одяг. Зазвичай одяг, який ми викорис- товуємо вдома більш зручний, допомагає нам внутрішньо розслабитись, почуватись комфортно. Тому дитині треба пояснити, що для навчання вона має вдягатись так, як зазвичай вдягалась до школи.
2. Батьки повинні організувати для дитини окремий простір (куточок, кімнату) для навчання. Там не має бути іграшок, розважальної літератури, дитина не повинна там їсти. Поясніть дитині, що за цим робочим столом не повинно бути навіть легкого перекусу. Такі умови дисциплінують дитину, налаштують її на освітній процес. Головне – ізолювати для дитини куточок «для навчання» і облаштувати його зручними меблями, які б підходили до зросту дитини. Кухня не є тим місцем, де вашій дитині зручно буде робити уроки, якщо до того ж у цей момент ви будете займатися приготуванням вечері і переглядом телевізора. Такою «участю» можна тільки нашкодити дитині тому, що буде відволікатися її увага.
3. Краще почати роботу з легкого, з того, що у дитини виходить швидше, а потім вже беріться за складне завдання. А інакше, взявшись за трудомістку роботу, на яку, як правило, йде багато часу, дитина швидко втратить працездатність і час.
4. Дайте можливість дитині під час занять трохи відпочити. Робіть 10 хвилинні перерви для відпочинку через 20-30 хвилин напруженої роботи. Під час перерви можна злегка підкріпитися фруктами, випити кисіль або сік. Нехай включить улюблену музику і просто трохи порухається. Але для цього дитина повинна все ж виходити з «робочої зони», як на перерву виходила з класу у школі.
5. Учням старших класів перерва допускається через 40-45 хвилин роботи. Виконання відразу всіх завдань без перерви не призведе до потрібного ефекту. 45 хвилин - це той час, який доросла людина здатна використовувати для напруженої роботи, не відволікаючись. Враховуйте і те, що саме ваша дитина можливо потребує більш частих перерв, саме для неї необхідно робити перерви через кожні 30 хв. Всі люди різні, прослідкуйте за своєю дитиною. У будь-якому випадку, бажання «зробити все і відразу» не буде ефективним.
6. Підказуйте дитині, як правильно спланувати час для виконання завдань, за що в першу чергу слід взятися. І так поступово ваша дитина буде все рідше вдаватися до допомоги дорослих і почне привчати себе до самостійності.
7. Важливо пояснити дитині, що вона завжди може розраховувати на вашу допомогу, і, якщо знадобиться ваша підтримка, ви в будь-який момент зможете залишити свої домашні турботи і допомогти їй в навчанні. Але не робіть замість дитини завдання та вправи. Ви у свій час вже навчились це робити: розв’язувати, вирішувати. Тепер ваша дитина повинна навчитись цього ж. «Допомогти» не означає «зробити це замість дитини», навіть якщо це швидше. Уникайте подібних спокус і дайте своїй дитині можливість отримати власні знання, власний життєвий досвід.
8. Освітлення організовуйте ліворуч, а якщо дитина лівша, то - праворуч. Вимкніть телевізор - цей головний «помічник» у відволіканні уваги.
9. Формуйте звичку доводити розпочату справу до кінця. Якщо завдання не виходить подолати одразу – не розчаровуйтесь. Зараз існує багато шляхів для отримання інформації. Як-то кажуть, «Google вам на допомогу!». Єдина рекомендація: дитина повинна шукати відповіді сама, тоді вона їх добре запам’ятає. Якщо ви будете робити це замість свого школярика, дивіться пункт 7.
10. Хваліть дитину за своєчасно та якісно виконане завдання. Окремо для батьків, які бояться «перехвалити» свою дитину: бажаючих вказати людині на її помилки чи недолугість ще зустрінеться багато у її житті. Підтримуйте свою дитину, не бійтесь сказати «ти молодець», або «гарно ж ти впорався!». Маленька, зароблена власною працею похвала – великий поштовх рухатись вперед.
«Що день прийдешній нам готує»… ми не можемо знати життя наперед. Інакше не було б цікаво жити. Зате ми знаємо, що кожну проблему, яку нам посилає життя, ми можемо сприймати або як трагедію, або як виклик. А виклик – можливість позмагатись, перемогти. Обставини, труднощі, а головне себе, своє «я не можу». З рештою, як інакше можна взнати межі своїх можливостей, як не долаючи перешкоди на шляху до своїх бажань. Можливо саме зараз у вас є можливість розкрити потенціал своєї дитини, навчити її самостійності і цілеспрямованості. Ці якості будуть важливі для неї все подальше життя.
ПРАВИЛА ІНТЕРНЕТ – БЕЗПЕКИ ТА ІНТЕРНЕТ – ЕТИКИ
ДЛЯ ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ
Ø Ніколи не давайте приватної інформації про себе (прізвище, номер телефону, адресу, номер школи) без дозволу батьків.
Ø Якщо хтось говорить вам, надсилає вам, або ви самі віднайшли у мережі щось, що бентежить вас, не намагайтеся розібратися в цьому самостійно. Зверніться до батьків або вчителів - вони знають, що треба робити.
Ø Зустрічі у реальному житті із знайомими по Інтернет-спілкуванню не є дуже гарною ідеєю, оскільки люди можуть бути дуже різними у електронному спілкуванні і при реальній зустрічі. Якщо ж ви все ж хочете зустрітися з ними, повідомте про це батьків, і нехай вони підуть на першу зустріч разом з вами.
Ø Не відкривайте листи електронної пошти, файли або Web-сторінки, отримані від людей, яких ви реально не знаєте або не довіряєте.
Ø Нікому не давайте свій пароль, за виключенням дорослих вашої родини.
Ø Завжди дотримуйтесь сімейних правил Інтернет-безпеки: вони розроблені для того, щоб ви почували себе комфортно і безпечно у мережі.
Ø Ніколи не робіть того, що може коштувати грошей вашій родині, окрім випадків, коли поруч з вами батьки.
Ø Завжди будьте ввічливими у електронному листуванні, і ваші кореспонденти будуть ввічливими з вами.
Ø У електронних листах не застосовуйте текст, набраний у ВЕРХНЬОМУ РЕГІСТРІ - це сприймається у мережі як крик, і може прикро вразити вашого співрозмовника.
Ø Не надсилайте у листі інформації великого обсягу (картинки, фотографії тощо) без попередньої домовленості з вашим співрозмовником.
Ø Не розсилайте листи з будь-якою інформацією незнайомим людям без їхнього прохання - це сприймається як "спам", і звичайно засмучує користувачів мережі.
Ø Завжди поводьтеся у мережі так, як би ви хотіли, щоб поводилися з вами!
Коронавірус: рекомендації психолога
як поводитися батькам під час карантину
На час карантину, батьки стають для дітей вчителями, вихователями, лікарями і друзями, тож багатьох цікавить питання як поєднати в собі ці всі ролі та знайти вільний час для себе.
Як не втратити контроль над дітьми під час карантину?
Під час карантину, оголюються всі ваші проблеми. Раніше ви могли від них втекти на роботу або хоча б розчинитися у соціумі. Зараз тікати нікуди, оскільки ви у чотирьох стінах. Це найкращий час для того, щоб вирішити всі проблеми, які виникають у стосунках з дітьми.
Дітям не потрібен «контроль», вони природно хочуть бути хорошими та слухняними для своїх батьків. Якщо поведінка дітей виходить з-під контролю, це означає одне – ви десь недопрацювали. Десь втрачений батьківський авторитет, десь порушена ієрархія або дитина не відчуває турботи чи безумовної любові.
Контроль потрібен хіба що за режимом. Необхідно прописати план дня для дитини. І у дні повинно бути не лише навчання! Окрім навчання, потрібно виділити час для фізичної активності, вільної гри, спланованих прийомів їжі, для релаксу і для нудьги. Нудьгу я б поставила на перше місце, бо саме у ній народжуються класні ігри, які допомагають дітям адаптуватися до нової реальності.
Чим зайняти дітей, щоб знайти вільний час для себе?
Діти займають себе самі, якщо не заважати їхньому природному розвитку. Вони вигадують власні ігри, досліджують світ і взаємодіють з батьками.
Мультики та комп‘ютерні ігри заважають дітям гратися самостійно. Мультики - це готове рішення. Не працює фантазія, дитина не розвивається. Окрім того, дитячий мозок не здатен сприймати 24 кадри за секунду. Тому виділяється гормон, який гальмує роботу мозку, щоб можна було сприймати ці 24 кадри. І при «передозуванні» мультками це гальмування переходить у реальне життя. В цьому випадку розвиток дитини страждає.
Як компенсувати дітям брак прогулянок?
Брак прогулянок компенсувати складно. Але такі умови диктує реальність. Можна відгородити частину кімнати (можливо, є балкон) для «прогулянок». Спробуйте пограти у таку гру: перевзуватися, переодягатися і виходити на балкон. Тримати певні іграшки лише на «території прогулянок». Це буде певна зміна обстановки.
Прогулянок ніщо не замінить. Але співставивши ризики ми розуміємо, заради чого ми це робимо.
Що не потрібно робити батькам під час карантину?
Точно не потрібно робити вигляд, що нічого не відбувається. Життя змінилось. Спершу треба цю реальність прийняти дорослим. І чим швидше ми усвідомимо, що це не змінити, тим краще.
Діти відчувають нашу тривогу, навіть якщо ми при них не розмовляємо на ці теми і приховуємо, що відбувається. Діти можуть відчувати шалену тривогу, але не ставити запитань. Важливо розуміти, що вони все відчувають і ваше мовчання лише погіршує ситуацію. Зважаючи на вік дитини і на її чутливість треба підібрати слова, щоб пояснити, що відбувається. Є речі, про які краще промовчати. А є те, до чого варто підготувати.
Це дуже індивідуально. В першу чергу, треба бачити дитину, щоб розуміти, що вона може витримати, а що – ні. Також вибір тону розмови дуже залежить від того, у якому психічному стані знаходяться батьки, наскільки вони близькі зі своїми дітьми, наскільки діти можуть відкрити своє серце батькам і т.д.
Як уберегти дітей від зараження та пояснити їм, що таке коронавірус?
Зі старшими дітьми можна бути відвертим. Але важливо видавати інформацію дозовано. Дітям точно не потрібен такий потік інформації, який мають дорослі. Спирайтесь на авторитетні джерела і контролюйте, що читають/дивляться діти. Деяка інформація може їх травмувати.
Малечі варто пояснити, що є такий вірус, який живе на дверних ручках, на підлозі, на руках та інших поверхнях. Але всі заходи безпеки повинні бути у формі гри, інакше буде складно: “Це ж весело: маска у мами, маска у тата і тобі одягнемо маску. Дивись, які ми схожі!” або “У тебе в руці сидить маленьке сонечко, яке дуже любить купатися. Тому треба купати його довго і з милом. Тоді воно буде щасливим” - найпростіші приклади. Пов’язуйте гру з улюбленими героями ваших дітей, зацікавлюйте їх, грайтеся разом.
Коронавірусне захворювання (COVID-19) несе із собою тривожність, стрес і невпевненість. Особливо сильно їх відчувають діти різного віку. Різні діти справляються з такими емоціями по-різному. Але якщо у житті вашої дитини реальністю стали закриття школи, скасування подій або розлука з друзями, ваша любов та підтримка потрібні їй зараз як ніколи.
1. Будьте спокійні та ініціативні
«Батьки мають проявляти ініціативу та спокійно говорити зі своїми дітьми про коронавірусне захворювання (COVID-19), а також про важливу роль, яку діти можуть відігравати у підтримці свого здоров’я. Розкажіть їм, що хтось із вас в якийсь момент може відчути симптоми, які часто дуже схожі на застуду або грип, і що їм не потрібно надто лякатися цього, – рекомендує докторка Дамур, – Батьки мають заохочувати своїх дітей повідомляти їх про погане самопочуття або про переживання через вірус, щоб батьки мали змогу допомогти»
«Дорослі можуть співчувати тому, що діти нервують і переживають через COVID-19. Запевняйте своїх дітей, що діти та молоді люди, як правило, легко переносять захворювання, які може спричиняти інфекція COVID-19», – каже вона. Також важливо пам’ятати, що багато симптомів COVID-19 можна лікувати. «У зв'язку з цим ми можемо нагадати дітям, що є багато ефективних речей, які ми можемо робити, щоб захистити себе та інших людей і при цьому краще контролювати обставини: часто мити руки, не чіпати обличчя та підтримувати дистанцію з іншими людьми». «Інша річ, яку ми можемо зробити – це допомогти їм подивитись навколо себе. Скажіть дитині: «Слухай, я знаю, ти відчуваєш справжнє занепокоєння через ймовірність зараження коронавірусом, але за допомогою тих речей, які ми просимо тебе робити – мити руки, залишатися вдома – ми також дбаємо про інших людей у нашій громаді. Ми думаємо і про людей навколо нас».
2. Дотримуйтесь рутини (розпорядку дня)
«Діти потребують розпорядку. Я наполегливо рекомендую батькам забезпечувати, щоб у дітей був розпорядок дня, який може включати в себе ігровий час, коли дитина може за допомогою свого телефону зв’язатися з друзями, та час, вільний від гаджетів. Також обов'язково має бути час на допомогу батькам із хатніми справами. Нам потрібно думати про те, що ми цінуємо, і вибудувати такий розпорядок, який це максимально відображає. Для наших дітей буде великим полегшенням жити за передбачуваним графіку і знати, коли вони мають працювати, а коли вони можуть пограти».
Структуруйте свій день так, щоб спершу зробити всі потрібні дітям речі: від шкільних завдань до інших справ, а потім вже переходьте до інших речей. Для деяких сімей зробити всі рутинні справи на початку дня буде найкращою стратегією. Іншим сім'ям може бути краще розпочинати робочий день трохи пізніше, після довгого сну та спільного сімейного сніданку». Батькам, які не мають можливості слідкувати за тим, що роблять їхні діти протягом дня, докторка радить спільно з тими, хто піклується про дітей, подумати про різні варіанти розпорядку дня та обрати той, який спрацює найкраще.
«Будьте готові, що вони будуть дуже засмучені та дуже переживатимуть через втрати, які вони відчуватимуть. Підтримайте їх і кажіть їм, що відчувати сум – цілком нормально».
3. Дозвольте дітям відчути свої емоції
Коли закриваються школи, це означає скасування шкільних вистав, концертів, спортивних матчів та заходів, пропуск яких через коронавірусне захворювання (COVID-19) стає приводом для сильного розчарування. У житті підлітків це великі втрати. Для них вони більші, ніж для нас, оскільки ми вимірюємо ці речі відповідно до свого життя та досвіду. Будьте готові, що вони будуть дуже засмучені та дуже переживатимуть через втрати, які вони відчуватимуть. Підтримайте їх і скажіть їм, що відчувати сум – це цілком нормально.
4. Запитуйте у дітей, яку інформацію вони отримують
Про коронавірусне захворювання (COVID-19) шириться багато дезінформації. «Дізнайтеся, що саме ваша дитина чула про захворювання і що з цього вважає правдою. Недостатньо просто повідомити своїй дитині точні факти про вірус, тому що якщо вона вже десь чула якусь дезінформацію, вона просто поєднає її з тим, що їй скажете ви. Тому важливо, щоб ви запитували, що саме ваша дитина вже знає про коронавірусне захворювання, і одразу допомагали дитині розбиратися, якщо бачите, що вона заплуталася. Дізнайтеся, що ваша дитина вже знає, і давайте перевірену інформацію, щоб привести дитину до правильного розуміння».
Якщо у них є запитання, на які ви не знаєте точної відповіді, не намагайтесь вигадати відповідь. Використовуйте це як можливість знайти інформацію разом. Використовуйте у якості джерел інформації веб-сайти організацій, яким можна довіряти – такі, як ЮНІСЕФ та Всесвітня організація охорони здоров'я.
Багато дітей стикаються з булінгом у школі чи в Інтернеті через спалах коронавірусного захворювання (COVID-19). Ваші діти мають знати, що ви завжди допоможете їм, якщо над ними знущатимуться.
5. Організовуйте радісні події
Коли мова йде про те, як впоратися із важкими емоціями, «привертайте до себе увагу своєї дитини і намагайтеся врівноважити розмови про почуття з радісними подіями. Дозвольте дітям відволікатися від смутку». Влаштовуйте раз на декілька днів ігрові вечірки або разом готуйте їжу.
Підліткам слід дозволити деяку свободу у користуванні їхніми гаджетами, але не в будь-який час та за будь-яких обставин. Запитайте свого підлітка: «Як нам із цим бути?». Запропонуйте йому скласти план користування гаджетами і скажіть, що ви думаєте про цей план.
6. Слідкуйте за власною поведінкою
Я раджу батькам робити все, що в їхніх силах, аби керувати власною тривогою і не накручувати дітей власними страхами. Це означає, що іноді треба стримувати важкі емоції, особливо, якщо вони дуже інтенсивні.
Діти покладаються на своїх батьків у питаннях безпеки. «Важливо, щоб ми пам'ятали, що ми водії автівки, в якій наші діти – це пасажири. І тому навіть якщо ми відчуваємо занепокоєння, ми маємо керувати автівкою так, аби наші пасажири почували себе в безпеці».
Як зберегти нерви під час карантину: поради психолога