10 РЕКОМЕНДАЦІЙ БАТЬКАМ ЩОДО ОРГАНІЗАЦІЇ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ ДИТИНИ У ПЕРІОД КАРАНТИННИХ ОБМЕЖЕНЬ

Ось кілька порад психолога, які допоможуть дитині найбільш ефективно впоратись з завданнями під час карантинних обмежень:

1. Освітній процес вимагає від здобувача освіти відповідного внутрішнього налаштування. Тому батьки повинні подбати про те, щоб нічого не відволікало дитину під час навчання. Особливо дитина початкових класів краще налаштується на навчання, якщо їй нагадати, що треба перевдягтися у більш відповідний одяг. Зазвичай одяг, який ми викорис- товуємо вдома більш зручний, допомагає нам внутрішньо розслабитись, почуватись комфортно. Тому дитині треба пояснити, що для навчання вона має вдягатись так, як зазвичай вдягалась до школи.

2. Батьки повинні організувати для дитини окремий простір (куточок, кімнату) для навчання. Там не має бути іграшок, розважальної літератури, дитина не повинна там їсти. Поясніть дитині, що за цим робочим столом не повинно бути навіть легкого перекусу. Такі умови дисциплінують дитину, налаштують її на освітній процес. Головне – ізолювати для дитини куточок «для навчання» і облаштувати його зручними меблями, які б підходили до зросту дитини. Кухня не є тим місцем, де вашій дитині зручно буде робити уроки, якщо до того ж у цей момент ви будете займатися приготуванням вечері і переглядом телевізора. Такою «участю» можна тільки нашкодити дитині тому, що буде відволікатися її увага.

3. Краще почати роботу з легкого, з того, що у дитини виходить швидше, а потім вже беріться за складне завдання. А інакше, взявшись за трудомістку роботу, на яку, як правило, йде багато часу, дитина швидко втратить працездатність і час.

4. Дайте можливість дитині під час занять трохи відпочити. Робіть 10 хвилинні перерви для відпочинку через 20-30 хвилин напруженої роботи. Під час перерви можна злегка підкріпитися фруктами, випити кисіль або сік. Нехай включить улюблену музику і просто трохи порухається. Але для цього дитина повинна все ж виходити з «робочої зони», як на перерву виходила з класу у школі.

5. Учням старших класів перерва допускається через 40-45 хвилин роботи. Виконання відразу всіх завдань без перерви не призведе до потрібного ефекту. 45 хвилин - це той час, який доросла людина здатна використовувати для напруженої роботи, не відволікаючись. Враховуйте і те, що саме ваша дитина можливо потребує більш частих перерв, саме для неї необхідно робити перерви через кожні 30 хв. Всі люди різні, прослідкуйте за своєю дитиною. У будь-якому випадку, бажання «зробити все і відразу» не буде ефективним.

6. Підказуйте дитині, як правильно спланувати час для виконання завдань, за що в першу чергу слід взятися. І так поступово ваша дитина буде все рідше вдаватися до допомоги дорослих і почне привчати себе до самостійності.

7. Важливо пояснити дитині, що вона завжди може розраховувати на вашу допомогу, і, якщо знадобиться ваша підтримка, ви в будь-який момент зможете залишити свої домашні турботи і допомогти їй в навчанні. Але не робіть замість дитини завдання та вправи. Ви у свій час вже навчились це робити: розв’язувати, вирішувати. Тепер ваша дитина повинна навчитись цього ж. «Допомогти» не означає «зробити це замість дитини», навіть якщо це швидше. Уникайте подібних спокус і дайте своїй дитині можливість отримати власні знання, власний життєвий досвід.

8. Освітлення організовуйте ліворуч, а якщо дитина лівша, то - праворуч. Вимкніть телевізор - цей головний «помічник» у відволіканні уваги.

9. Формуйте звичку доводити розпочату справу до кінця. Якщо завдання не виходить подолати одразу – не розчаровуйтесь. Зараз існує багато шляхів для отримання інформації. Як-то кажуть, «Google вам на допомогу!». Єдина рекомендація: дитина повинна шукати відповіді сама, тоді вона їх добре запам’ятає. Якщо ви будете робити це замість свого школярика, дивіться пункт 7.

10. Хваліть дитину за своєчасно та якісно виконане завдання. Окремо для батьків, які бояться «перехвалити» свою дитину: бажаючих вказати людині на її помилки чи недолугість ще зустрінеться багато у її житті. Підтримуйте свою дитину, не бійтесь сказати «ти молодець», або «гарно ж ти впорався!». Маленька, зароблена власною працею похвала – великий поштовх рухатись вперед.

«Що день прийдешній нам готує»… ми не можемо знати життя наперед. Інакше не було б цікаво жити. Зате ми знаємо, що кожну проблему, яку нам посилає життя, ми можемо сприймати або як трагедію, або як виклик. А виклик – можливість позмагатись, перемогти. Обставини, труднощі, а головне себе, своє «я не можу». З рештою, як інакше можна взнати межі своїх можливостей, як не долаючи перешкоди на шляху до своїх бажань. Можливо саме зараз у вас є можливість розкрити потенціал своєї дитини, навчити її самостійності і цілеспрямованості. Ці якості будуть важливі для неї все подальше життя.